Ігор Опадчий, партнер JN Legal до війни почав готуватись заздалегідь. Про свій досвід та ініціативи команди JN Legal він розповів «Юридичній практиці».
— Як ви зустріли 24 лютого?
— Так само як і більшість українців — у своєму ліжку. Прокинувся від звуків вибухів. І не міг повірити, що почалась війна, хоча готувався завчасно.
— Чому ви вирішили наближати перемогу саме зі зброєю в руках? У вас був військовий досвід?
— Я долучився до територіальної оборони Києва. Ніякого військового досвіду я не мав, за виключенням військової кафедри в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Я депутат Київради і повністю розумів, що у випадку захоплення Києва, процедура так званої «денацифікації» передбачала знищення мене і моїх близьких.
Це був свідомий крок щодо захисту себе, своєї родини і свого Міста.
— Чи складно було вступити до ТРО?
— Все стандартно: заява та контракт в 4 примірниках, копія паспорту і 1 фото, яке за відсутністю працюючих фотостудій ми роздруковували на кольорових принтерах прямо з паспортів. Нічого додаткового не вимагалось.
— Як ви отримали зброю ?
— Ще за місяць до війни я почав оформлювати право на зброю, купив необхідну провізію. І, повірте, до війни я не був прихильником вільного володіння зброєю, проте війна кардинально змінила мої погляди. Я придбав зброю за власний рахунок, мені порадили найкращій варіант для ведення війни у міських умовах. Але не встиг до війни отримати посвідчення на зброю
— І що ви робили?
— Це унікальний кейс розширеного правозастосування. Я отримав «зелений папірець» (право на придбання зброї) в Київському обласному управлінні національної поліції, але під час спроби захоплення Києва звернувся до ГУНП у м. Києві для отримання посвідчення про дозвіл на зброю. Начальник повідомив мені, що це не відповідає законодавству. В той час передмістя Києва було окупованим, а столиця готувалась до наступу окупантів. Тож мені було видано дозвіл на зброю з приміткою «на термін дії правового режиму воєнного стану». Начальник тоді сказав мені, що має надію, що за це його не покарають. Вони вирізали фото з мого депутатського посвідчення і видали мені документ, який для мене є історичним, я його бережу.
— Як переживає війну Ваша компанія?
— Я, без перебільшення, пишаюсь командою JN legal. Ніхто не залишив країну. Всі долучились до боротьби за перемогу і у кожного з них є своя історія. Громадська організація надала продукти харчування тисячам людей, було придбано 200 комплектів бронежилетів, які Ян Левітас разом з командою розвозив по гарячих точках. А наш партнер Сергій Дахновський навіть робив коктейлі молотова, бо, як виявилось, знав як це робиться з часів навчання у військовому інституті. У кожного своя історія…
>
>
>
>—Коли плануєте повертатися до роботи?
— Ми вже працюємо. За час війни Компанія стали сильнішою, нас включили в міжнародного рейтингу Legal 500 у сферах будівництва та нерухомості. Команда просто горить бажанням працювати, покласти сили на відновлення економіки України, її відбудови. Впевнений Україна переможе і відбудується!
Від редакції: Проєкт «Юристи в армії» — історії правників, які, незалежно від посад та регалій, взяли зброю до рук та стали на захист України. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь Української перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до перемоги. Ми переконані, що юристів, які взяли зброю до рук, десятки, а може, й сотні. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, які можуть стати героями рубрики «Юристи в армії».
